GiggleTime GiggleTime
Меню
Go Premium Подайте жарт Коміки Про нас Поширені питання Контакт

Юридичні
Політика конфіденційності Умови служби Політика щодо файлів cookie Політика повернення коштів та скасування Атрибуції
Увійти
Мова
Категорії
Місця дії
Мова Українська
Безпечний режим
Автоматичне відтворення випадкових жартів
Сповіщення
Глобальний каталог талантів

Довідник коміків

Переглядайте профілі коміків, біографічні резюме, країну походження та офіційні посилання.

Додати коміка
1740 Коміки
Levent Kırca, Комік з Туреччина
Підтверджено Не затверджені
Туреччина

Levent Kırca

Ле́вент Кірча, народи́вся 28 ве́рсня 1950 ро́ку в Самсуні, Туреччина, був багатогранною турецькою постаттю, відомою як комедіант, актор, колонкарист і політик. Його батьками були вчителька Багріє Озбай Кірча та художник Мехмет Кірча. Після переїзду батька до Швейцарії, він переїхав до Анкари з матір’ю в дитинстві. Він почав грати в театрі під час навчання у старших класах школи, дебютувавши в Державному театрі Анкари в 1964 році та згодом працюючи в Анкарському театрі Birlik Tiyatrosu та Halk Oyuncuları. Кар'єра Кірці охоплювала як сцену, так і кіно. Він перейшов до кіно в 1978 році з фільмом «Таші Топракı Алтın Şehir» та знімався у фільмах, таких як «Не Олакаk Şımdı?», разом із Шенером Шенем, Неврою Серезлі та Перран Кутман, і «Маві Муаммер». Він заснував театральну трупу Hodri Meydan Topluluğu та ставив п’єси, такі як «Güzel ve Çirkin» та «Sefiller» з Оєю Башар. Понад два десятиліття, з 1988 по 2010 рік, він вів телепрограму «Olacak O Kadar», співпрацюючи зі своєю дружиною над серією скетчів того ж імені 1986 року. Він також знімав фільми, зокрема «Son» та «Şeytan Bunun Neresinde». Він продюсував кілька телесеріалів, включаючи «Nasreddin Hoca», «Oyun Treni» та інші. Окрім розваг, Кірча був залучений у політику як член лівофлангового Патріотичного Партії (Vatan Partisi) та обіймав посаду в Центральному Виконавчому Комітеті. Він балотувався на посаду мера Ускюдар у 2009 році та на посаду мера Стамбульської Метрополії у 2014 році. У 1998 році йому було присвоєно звання Державного Митця, але це звання було скасовано у 2015 році. У 2011 році він ненадовго зіграв головну роль у комедійному серіалі «Karımın Dediği Dedik Çaldığı Kontrbas» та викладав у Факультеті Образотворчого Мистецтва Бейкенту Університету. Левент Кірча помер 12 жовтня 2015 року від раку печінки, а похоронна служба відбулася в мечеті Левент; його було поховано на кладовищі Зінчірлікую. Воскова фігура актора виставлена у Санкт-Петербурзькому Восковому Музеї.

Підтверджено Не затверджені
Албанія

Zyrafete Гаші

Зірафете Ґаші, які виступали під назвою «Зіра», була приятелем з албанської громади Косово. На стадії створення сорту пам'ятні символи. Монікер «Зіра» походить від свого портраля літніх Албанських матрєрархів. Серед її інших осіб були Зетанія, офіцер поліції та Тетяна Драгіка, старший сербсько-Косоварний мешканець Грачаніка, який постійно згвалився про співвідношенні з албанами, а також численними додатковими частинами. Її робота відзначається для поєднання комічних термінів життя в Косово.

Айшен Груда, Комік з Туреччина
Підтверджено Не затверджені
Туреччина

Айшен Груда

Айшен Груда була турецькою акторкою та комедіанткою, народженою 22 серпня 1944 року в Єшілкої, Стамбул. Її батько був залізничником, а вона мала двох сестер, Айтен та Айбен Ерман, які також зробили кар’єру акторок. У ранньому віці її комедійний талант було помічено, коли вона в дитинстві наслідувала своїх армянських сусідів. Вона розпочала свою професійну акторську діяльність у 1962 році з невеликою роллю у водевілі «Kongre Eğleniyor». Після смерті батька під час навчання у старшій школі вона покинула школу, щоб працювати. У 1965 році вона вийшла заміж за Йилмаза Груду, і в них народилася дочка Елван. Вони розлучилися в 1976 році, і вона взяла перерву в акторській кар’єрі, щоб зосередитися на вихованні дочки. Вона знялася у понад 100 фільмах протягом своєї кар’єри, часто співпрацюючи з Аділе Нашіт у фільмах режисера Ертема Еґільмеза. Серед відомих фільмів – «Тосун Паша», «Молоді брати», «Щасливі очі», «Шабаноглу Шабан», «Хабабам Сınıfı» та «Веселі дні». Вона також брала участь у численних п’єсах та мюзиклах, таких як «Згасла свічка», «Кабаре «Страус»», «Мюзикл «Хабабам Сınıfı»» та «Сім наречених Гюрмюз». Телевізійний скетч «Кожна гарна, як помідор, Нахіде Шербет» приніс їй широке визнання у 1977 році та заслужив її прізвисько «Гарна, як помідор». Вона продовжувала зніматися до фільму 2014 року «Скоро», режисера Джема Йилмаза. Їй діагностували рак підшлункової залози, і вона померла 23 січня 2019 року в Стамбулі у віці 74 років від дихальної недостатності. Її поховали на кладовищі Зінчірлікую. У 2016 році вона публічно визнала минулі стосунки з Мюждатом Гезеном. Її дочка, Ельван Груда, померла у грудні 2023 року.

Вальтер Родерер, Комік з Швейцарія
Підтверджено Не затверджені
Швейцарія

Вальтер Родерер

Вальтер Родерер, народився 3 липня 1920 року в Санкт-Галені, Швейцарія, був швейцарським актором і сценаристом, який мав довгу та різноманітну кар'єру. Спочатку він планував стати священиком, вивчав грецьку та латинську мови, перш ніж чотири семестри вивчати німецьку мову в Цюріхському університеті. Фінансові труднощі змусили його покинути університет, і згодом він виконував різні роботи, зокрема працював у Зюріхському Schauspielhaus за 30 франків за вечір, на фабриці та представником Bohnerwachs. На початку своєї кар'єри він зіграв другорядні ролі та працював у Cabaret Fédéral, що принесло йому визнання та з’явитися у швейцарських фільмах, таких як Oberstadtgass. Він з'являвся у фільмах, таких як «Венера з Тівілі» (1953) та «10 травня» (1957), і зіграв головну роль у популярній комедії 1959 року «Модельний чоловік», яка досягла рекордних 1288 вистав. Він також знімався у фільмах «Чоловік у чорному деформі» (1960) та «Найбожевільніша машина у світі» (1975). Його робота охоплювала не лише Швейцарію, здобувши визнання в Німеччині завдяки його участі в серії фільмів «Дуду-Фільм». У 1957 році він заснував власний театральний турне, що ще більше закріпило його присутність у розважальній індустрії. У 1987 році він опублікував свою автобіографію «Вони мусили сховати мене… …і вони сховали! Спогади серйозного гумориста». Пізніше в своїй кар’єрі Родерер досяг значного успіху з п’єсою «Швейцарець на ім’я Ньоцлі» (1988), що призвело до продовження «Подвійний Ньоцлі» (1990). Протягом усього життя він отримав численні нагороди, зокрема Prix Walo як улюблений глядачами в 1983 та 1988 роках, а також Ehren-Prix Walo у 2006 році за життєві досягнення, а також премію швейцарського телебачення «Нагорода за життєву кар’єру» у 2010 році. Родерер пішов зі сцени в 1993 році. Він також займався політичною активністю, виступаючи проти вступу Швейцарії до ЄЕЗ у 1992 році. Вальтер Родерер помер 8 травня 2012 року в Ілнау, і згодом вулиця в цьому місті була названа на його честь. Його пам’ятають за внесок у швейцарську комедію та кіно.

Гарді Гуттер, Комік з Швейцарія
Підтверджено Не затверджені
Швейцарія

Гарді Гуттер

Гарді Гуттер, народилася 5 березня 1953 року в Альтаттені, Швейцарія, є багатогранною швейцарською артисткою, відомою як клоун-комік, авторка, акторка та виконавиця кабаре. У 1977 році вона закінчила Schauspiel-Akademie Zürich, де вивчала класичну акторську майстерність і театральну педагогіку, що свідчить про її ранню відданість драматичним мистецтвам. Її шлях зазнав значної зміни завдяки трирічній «Clownsgesellenzeit» (клоунській підготовці) у Centro di ricerca per il teatro (CRT) у Мілані, де навчалася у Маріо Гонсалеса, Нані Коломбайоні та Ферруччо Каїнеро. З 1981 року Гюттер розпочала широке концертне турне зі своїм «Клоунським Театром», давши понад 4000 виступів у 35 країнах на п’яти континентах. Телевізійні станції в 17 країнах записали її виступи. Особливо варто відзначити, що в 1991 році вона зіграла роль Гофнеррін (божевільної) у Палаті Федеральних зборів Швейцарського парламенту на честь 700-річного ювілею Швейцарії, роль, яка підкреслила її унікальне поєднання гумору та театральності. Вона також співавтором фестивальної п’єси в 1998 році, присвяченої 700-й річниці міста Альтаттен. Творча спадщина Гюттер не обмежується лише виступами на сцені; вона написала чотири дитячі книги «мамма mia!», три з яких проілюструвала Кетрін Луїс, та співавтором сценарію до фільму «Ганна та Роккі» (1993) стала. Вона також знялася у фільмі «Фата Моргана» (1989) і зіграла головну роль у документальному фільмі «Gardi – l'infinitude du jeu» (2012). Її внесок у швейцарський театр визнаний численними нагородами, зокрема Wilhelmshavener Knurrhahn (1987), Hans Reinhart-Ring (1990), Prix Walo за виставу «WANDERFUL» у 2014 році та двадцять дві інші мистецькі нагороди. У 2015 році вона стала членом Академії дурнів, яку очолює Слава Полюнін. Зараз вона проживає в Італійській Швейцарії та продовжує захоплювати аудиторію виступами та семінарами в установах, таких як Цюрихська академія мистецтв (ZHdK).

Джем Їлмаз, Комік з Туреччина
Підтверджено Не затверджені
Туреччина

Джем Їлмаз

Сем Йилмаз — багатогранний турецький розважальник, який ідентифікується як актор, стендап-комік, музикант, кінорежисер, сценарист та карикатурист. Народився в Стамбулі 23 квітня 1973 року, його родина веде своє коріння з Гюрюн, Сівас та Салоніки (Греція). Його освітній шлях включав навчання в школі Мехмета Акıфа, середній школі Бахчелєвлер Казим Карабекıр, професійно-технічному ліцеї Етілер А Anadolu з туризму та Боґазичі Університеті, де він вивчав туризм і управління готелями, але не закінчив навчання. Він також є карикатуристом і займається музикою. Кар'єра Ільмаза розпочалася на початку 1990-х років, коли він почав робити внесок у сатиричний журнал & LeMan . Ця участь призвела до його першого стендап-виступу в Культурному центрі LeMan, після чого відбулися виступи в Беşiktaşському культурному центрі, що допомогло йому здобути визнання. У 1995 році він знявся у музичному відео для Özlem Tekin. Його кінодебют відбувся у 1998 році з фільмом & Everything's Gonna Be Great . Він відомий своїм науково-фантастичним пародійним фільмом & G.O.R.A. (2004), який критики, такі як Рекін Тексой, вважали успішним, і знявся у десяти фільмах, включаючи & A.R.O.G , & Hokkabaz та & Yahşi Batı , а також озвучив ще три. Він створив сім стендап-шоу та чотири окремі шоу, які мали повний зал. Протягом своєї кар’єри, Джем Юлмаз отримав декілька нагород, включаючи три премії Садрі Алішіка та одну премію Єшилчам, а також визнання на Брюссельському міжнародному незалежному кінофестивалі. Він двічі диригував оркестром Бурсан Істамбул Фільгармонік, демонструючи свою музичну універсальність. Він також виступав як комерційний обличчя таких брендів, як Panasonic, Opet, Türk Telekom, Türkiye İş Bankası та Doritos. Юлмаз гастролював Сполученими Штатами зі своїм шоу StandartCY у 2014 році. Він зіграв головну роль у фільмі Deli Aşk у 2017 році та висловив намір включити стендап-виступи в майбутні проєкти, такі як Karakomik Filmler та Erşan Kuneri . Він виступав зі шоу Diamond Elite Platinum Plus між 2020 та 2021 роками. Його брат – письменник Кан Юлмаз, а чоловік його сестри – комік Толга Чевік. Він був одружений з Аху Ягту з 2012 по 2013 рік, і у них є син на ім’я Кемаль.

Жоана Гама, Комік з Португалія
Підтверджено Не затверджені
Португалія

Жоана Гама

Жоана Гама — португальська гумористка, радіоведуча, телеведуча та авторка, яка працює в різних медіа. Її кар’єра розпочалася на радіо, спочатку на Mega FM (пізніше Mega Hits) з серпня 2007 року, де вона вела нічні програми. Пізніше вона приєдналася до програми 'Café da Manhã' на RFM у 2011 році разом із Зé Коімброю та Карлою Роша, а в 2013 році повернулася на Mega Hits з 'ProGama da Joana', спільно з Паулу Перейрою. Комічні починання Гами включають стендап-комедію та розробку гумористичних проєктів. Близько 2008 року вона взяла участь у своєму першому стендап-воркшопі, а в 2012 році пройшла публічне навчання з комедійним гуртом Saia na Saída. Вона створила гумористичний проєкт 'Banana-Papaia' разом із Рітою Камарнейру у травні 2019 року та запустила подкаст 'Psychoterapia' у квітні 2020 року, де досліджує психологію та психічне здоров’я. Її робота охоплює й письмо; вона співавтором вела блог 'A Mãe é que Sabe' із Жоаною Пайшау Брас у листопаді 2014 року, що призвело до видання книги 'A Mãe é que sabe — como sobrevivemos aos primeiros 2 anos' у 2016 році. Вона також опублікувала 'Alguém que me cale' у 2020 році та написала книгу 'Não Sei Ser'. Йоана Гама у своїх останніх роботах брала участь у програмі 'Prova Oral' на Antena 3 та її телевізійній версії на RTP1, де спільно вела програму з Фернанду Алвімом та Діаною Дуарте. Вона спільно вела п’ятий сезон Play Awards на RTP1 та Antena 1 у квітні 2023 року. До березня 2024 року вона вела програму 'Manhãs da 3'. Зараз вона веде тижневий подкаст 'Semanal', де кожні два тижні проводяться інтерв’ю з гостями, а між ними – сольні епізоди; серед попередніх гостей були Мадалена Абекасіс та Марія Ботелхо Моніз. Окрім виступів, Гама виступає з доповідями та проводить практичні заняття, зосереджуючись на комунікації, гуморі та залученні аудиторії, адаптуючи формати для організацій та заходів.

Мусс Буланже, Комік з Швейцарія
Підтверджено Не затверджені
Швейцарія

Мусс Буланже

Мус Буланже, справжнє ім'я Берта Софі Нейєншвандер, народилася 3 листопада 1926 року в Бонкурі, Швейцарія, та померла 16 січня 2023 року в Пайєрні. Дитинство пройшло поблизу французького кордону, і вона зазнала впливу різних діалектів у своїй родині. Закінчивши середню освіту в кантональній школі в Поррентруї з комерційним дипломом, вона згодом вивчала театр в École sociale de musique в Женеві. Це відбулося після періоду роботи нянею в Кембриджі, що розбудило її захоплення музеями та п'єсами Шекспіра. Вона працювала трилінгвальною секретаркою в Б’єлі перед тим, як розпочала кар’єру в мистецтві. Артистичний шлях Буланже розпочався з акторських занять та постановки п’єси Чехова у 1953 році. У 1953 році вона познайомилася з П’єром Буланже, на якого вийшла заміж у 1955 році. Разом вони розпочали плідну співпрацю, створюючи численні радіопрограми з 1956 по 1978 рік, часто під назвою «Les Marchands d'images». У 1961 році вони присвятили епізод своєї програми болгарській літературі та співпрацювали з Centre dramatique national у Ліоні, Франція, над проєктом «Poésie dans les quartiers», починаючи з 1973 року. Їхня робота включала гастролі з Хосе Аспіазу та його дочкою Лупе з 1971 по 1974 рік. Буланже також опублікувала кілька творів, зокрема & Tendre pays (1967), Reflets (1973) та Ce qui reste du jour (1975), черпаючи натхнення у поетів-сюрреалістів, таких як Поль Елюар. Після смерті П’єра Буланже в 1978 році Мус Буланже продовжила свою кар’єру. Після виходу на пенсію вона раніше працювала журналісткою культури для Westschweizer Radio та брала участь як член літературного журі Société jurassienne d'émulation. Вона з’являлася в програмі Madame TV у 1969 році та була знята в документальному фільмі Plans-fixes у 2000 році. У 1975 році вона випустила альбом Berceuse pour une maman , написавши французькі тексти пісень. Буланже обіймала різні посади, зокрема була президентом Schweizerischen Schriftstellerverband (SSV) з 1978 по 1982 рік. У 1997 році вона отримала Prix des écrivains vaudois, і її спадок продовжується через Literaturpreis Mousse Boulanger, засновану Association vaudoise des écrivains (AVE) та вперше вручену в 2023 році.

Міреса Бадя, Комік з Румунія
Підтверджено Не затверджені
Румунія

Міреса Бадя

Mircea Radu Badea se descrie ca un satirist politic român cu orientări libertarian-conservatoare de dreapta, prezentator TV, критик al mass‐media, персональний радіофонічний актор ocazional. Este recunoscut în спеціальна пентру că conduce emisiunea "Людина gura presei", не програма dedicat analizei șrilor de zi, difuzat pe anena 3.

Коміки за країнами

Албанія 1 Вірменія 1 Аргентина 24 Австрія 28 Австралія 22 Азербайджан 1 Бельгія 13 Болгарія 31 Бенін 2 Болівія 1 Бразилія 12 Канада 48 Швейцарія 17 Чилі 8 Камерун 1 Китай 7 Колумбія 2 Чехія 7 Німеччина 188 Данія 17 Домініканська Республіка 1 Алжир 2 Естонія 5 Єгипет 4 Іспанія 74 Фінляндія 15 Франція 214 Великобританія 166 Гана 3 Греція 18 Гватемала 1 Угорщина 7 Індонезія 8 Ірландія 28 Ізраїль 9 Індія 11 Ірак 3 Іран 6 Італія 136 Ямайка 1 Японія 35 Кенія 3 Корея, Південь 20 Казахстан 1 Ліван 5 Литва 1 Латвія 1 Марокко 17 М'янма 1 Мальта 1 Малаві 2 Мексика 28 Малайзія 7 Нігерія 19 Нікарагуа 2 Нідерланди 2 Норвегія 12 Непал 3 Нова Зеландія 9 Перу 2 Філіппіни 35 Пакистан 7 Польща 8 Португалія 7 Катар 1 Румунія 1 Сербія 3 Росія 9 Саудівська Аравія 4 Швеція 101 Словенія 4 Словаччина 2 Таїланд 2 Туніс 4 Туреччина 5 Тайвань 1 Україна 7 Уганда 7 Сполучені Штати 213 Уругвай 1 Узбекистан 1 В'єтнам 1 Південна Африка 2