Глобальний каталог талантів

Довідник коміків

Переглядайте профілі коміків, біографічні резюме, країну походження та офіційні посилання.

1901 Коміки

Бенні Хілл

Альфред Хоторн Гілл, відомий професійно як Бенні Гілл, народився 21 січня 1924 року в Саутгемптоні, графство Гампшир, Англія. Хоча рік його народження іноді неправильно вказують як 1925, він походив з родини з історією виступів; його дід, Генрі Гілл, та прадід були цирковими клоунами. До своєї кар’єри в розважальній сфері Гілл працював на різних роботах; серед них були посади у Woolworths, доставлення молока, керування мостом, водіння та гра на барабанах. Псевдонім «Бенні» він взяв після комедіанта Джека Бенні. Після вересня 1944 року Друга світова війна змусила Гілла працювати на Британську армію. Він виконував ролі оператора прожекторів, водія вантажівки та механіка в Нормандії. Гілл розпочав свою професійну кар'єру з радіодебюту в програмі Variety Bandbox у жовтні 1947 року. Він коротко працював як "пряма стіна" Реґа Варні, будучи обраним на цю посаду замість Пітера Селлерса. Його перший телевізійний виступ відбувся у 1949 році, після чого він знявся у ситкомі-антології під назвою Benny Hill з 1962 по 1963 рік. Він також з'явився у кількох кіноадаптаціях, зокрема зігравши Ніка Боттома у телевізійній версії Сну в літню ніч 1964 року, та брав участь у фільмах, таких як Хто це зробив? (1956), Ці чудові чоловіки на своїх літаючих машинах (1965), Чіті Чіті Банг Банг (1968) та Італійська робота (1969). З 1964 по 1966 рік він вів радіопрограму Benny Hill Time , а його пісня 'Ernie (The Fastest Milkman in the West)' досягла першого місця у британських різдвяних чартах у 1971 році. Найбільш відомою роботою Гілла була The Benny Hill Show , яка виходила з 15 січня 1955 року по 1 травня 1989 року та транслювалася як на BBC, так і на ITV. Британський інститут кіно (BFI) вважав його першим британським коміком, який здобув славу завдяки телебаченню, зазначаючи, що його шоу мало глобальну аудиторію в понад 100 країнах. За словами Ентоні Берджесса, Гілл володів «комічним генієм», глибоко укоріненим у британській традиції музичного театру. Безліч нагород відзначили кар’єру Гілла; серед них — Рожевий квітка (Rose d’Or) та телевізійна премія BAFTA за найкращу роботу сценариста. Також були номінації — BAFTA за найкращу розважальну виставу, а також дві премії Еммі. У 2006 році ITV розмістив його на 17-му місці у своєму рейтингу 50 найвидатніших зірок телебачення. Бенні Гілл помер 18 квітня 1992 року, залишивши по собі спадок як одного з найуспішніших коміків світу, з The Benny Hill Show , що транслювалася на понад 130 телеканалах у всьому світі.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Боб Надія

Лестер Таунс “Bob” Надія, народився в Великобританії і пізніше в американському стилі, побудував багатомовну кар’єру як комедія, актор, музикант, розважальний та продюсер, який простягається майже на вісім десятиліть. Він зробив свою марку в vaudeville, на мережевому радіо, телебачення і через численні тури USO. За час свого життя він брав участь у більш ніж семи коротких темах і повнометражних фільмах, заголовок в п'ятдесят-ти ‐four з них, зокрема, співрозмовник з Bing Crosby в семи‐film “Road to...” музична комедія серії. Він відсвяткував свій ювілейний день народження всього 59 днів до його проходження в 2003 році.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Дадлі Мур

Англійський актор, комік, музикант і композитор Дюдлі Мур народився 19 квітня 1935 року в Дагенгемі, Англія. Його батьками були Джон Мур та Еда Франсіс. У ранньому віці він зіткнувся з труднощами через вальгусні стопи, що вимагало тривалого лікування в лікарні; одна нога не піддалася корективним заходам. Проте, навіть попри це, його виняткові здібності були очевидні з раннього віку; у віці 11 років він отримав стипендію до Музичної школи Гільдхолл, а в 1955 році – стипендію на гру органу до Маґдаленського коледжу Оксфорда. Під час навчання там він розвинувся в досвідченого джазового піаніста та композитора, виступаючи в джаз-клубах і кабаре, а також співпрацюючи з Аланом Беннетом у «Оксфордській рецензії». Кар'єра Мура почала стрімко розвиватися на початку 1960-х років, коли він приєднався до великого біг-бенду Джона Данкворта після закінчення Оксфорда у 1958 році. З 1960 по 1964 рік Мур брав участь у сатиричному комедійному огляді *Beyond the Fringe*, виступаючи разом з Беннеттом та іншими митцями, і був відзначений спеціальною премією "Тони" у 1963 році. Значущим партнерством стала співпраця з Пітером Куком, що призвело до телесеріалу BBC *Not Only... But Also* з 1965 по 1970 рік. Дует спільно отримав премію Британської академії телебачення за найкращу розважальну виставу у 1966 році та створив гумористичні скетчі *Dagenham Dialogues* для шоу. Вони також знялися разом у фільмах, таких як *The Wrong Box* (1966) та *Bedazzled* (1967), де Мур співавтором *Bedazzled* був разом з Куком. Мур досяг сольної слави в Америці наприкінці 1970-х та на початку 1980-х років, знявшись у фільмах, таких як «Небезпечна гра» (1978), «10» (1979) та, особливо, «Артур» (1981). Його гра в «Артурі» принесла йому номінації на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль і на Золотий глобус, який він виграв. Він отримав другу премію «Золотий глобус» за «Мікі та Мод» (1984). У 1987 році Мур отримав зірку на Алеї слави в Голлівуді, а у 2001 році королева Єлизавета II нагородила його титулом CBE. Діагностований з дегенеративним захворюванням мозку в 1980-х роках, Дьюді Мур продовжував працювати до своєї смерті 27 березня 2002 року.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Девід Баддіел

Народившись у місті Трой, штат Нью-Йорк, 28 травня 1964 року, Девід Беддіел – багатогранна англійська особистість, яка працює коміком, ведучим, сценаристом та автором. Попри те, що його батьки жили у Сполучених Штатах під час його народження, він походить з Великої Британії; проте, у віці лише чотири місяці, він переїхав до Англії зі своєю родиною. Освіта Беддіела включала відвідування єврейської школи дня в північно-західному Лондоні та школи для хлопців Haberdashers' Aske's, що завершилося отриманням ступеня бакалавра з подвійним першим класом у Королівському коледжі Кембриджа, де він вивчав англійську мову. Він коротко навчався в аспірантурі за спеціальністю англійська мова в Університетському коледжі Лондона. Бэддіел розпочав свою кар'єру, співпрацюючи з Робом Ньюманом, зокрема виступаючи на Вемблі Арені в 1992 році на першому в історії Великобританії стендап-шоу в арені та спільно створивши "The Mary Whitehouse Experience" та "Newman and Baddiel in Pieces", обидва з яких транслювалися на BBC Two. Згодом він утворив успішний комедійний дует із Френком Скіннером, створивши та представляючи "Fantasy Football" та "Baddiel & Skinner Unplanned". Разом з The Lightning Seeds він спільно написав культову пісню «Three Lions» у 1996 році, яка стала неминучим англійським футбольним гімном. До його списку робіт також входить комедійна стрічка "The Infidel". Окрім телебачення та музики, Беддіел є плідним автором. Він написав дванадцять дитячих книг, зокрема такі назви, як The Parent Agency , AniMalcolm , Birthday Boy та Head Kid . Він також опублікував чотири дорослі романи: The Death of Eli Gold , Time For Bed , Whatever Love Means та The Secret Purposes . У 2022 році він випустив документальну книгу нон-фікшн Jews Don’t Count та відповідний документальний фільм для Channel 4. Його останні роботи включають зйомку трилогії спеціальних шоу 'Not The' для Sky Arts у 2024 році, запуск подкасту ‘A Muslim and a Jew Go There’ із Саєедою Варсі у 2024 році та подорож у комедійному форматі Two Men on a Bike з Х'ю Деннісом, запланована до випуску у 2025 році. Його мемуари My Family , опубліковані у 2024 році, досягли статусу бестселера. Він також повернувся до стендап-комедії зі шоу, такими як Fame: Not The Musical (2013), My Family: Not the Sitcom (номіновано на премію Olivier Award у 2016 році) та Trolls: Not the Dolls (2020-2021).

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Дженніфер Сондерс

Народившись у Сліфорді, Лінкольншир, 6 липня 1958 року, Дженіфер Джейн Сандерс, яку часто називають Дженіфер Сандерс, є англійською акторкою, співачкою, сценаристкою та комедіанткою. Її батько був пілотом Королівських повітряних сил, який досяг звання групового капітана, а мати – вчителькою біології. Незабаром після народження вона переїхала до Кіпру зі своєю сім’єю, згодом проживаючи в Камберлі та Мелкшемі. Її сім’ю складають троє братів: Тім, Пітер і Саймон. Сандерс відвідувала декілька пансіонів, зокрема школу Святого Павла для дівчат, а згодом працювала нянею в Італії протягом року. У 1977 році Соундерс розпочала свій професійний шлях у Центральній школі мови та драми, де познайомилася з Донною Френч, і вони разом створили значну комедійну колаборацію. У 1980-х роках вони стали членами The Comic Strip, виступаючи в Театрі Бульвар і знімаючись у таких постановках, як The Comic Strip Presents: Five Go Mad In Dorset у 1982 році. Разом Соундерс та Френч співавторили та зіграли головні ролі в епізодичному шоу French and Saunders, яке вони створили. Вона також відома тим, що написала та зіграла культового персонажа Едіну Монсун у ситкомі Absolutely Fabulous, роль, яка принесла їй міжнародне визнання. Її робота охоплює численні інші телешоу та фільми з 1980-х років, включаючи участь у Girls on Top та гостьові ролі в американських ситкомах Roseanne та Friends. Внески Дженніфер Сандерс у комедію були широко визнані численними нагородами. У 2009 році вона отримала стипендію BAFTA разом із Донною Френч, а також виграла BAFTAs, нагороди Writers’ Guild of Great Britain, Британську комедійну нагороду, Міжнародну премію Еммі, нагороду Rose d'Or Light Entertainment Festival та нагороду People’s Choice Award у 2005 році. Вона озвучила Добру Фею у фільмі «Шрек 2» (2004), повторивши цю роль у продовженнях і отримала нагороду People’s Choice Award за цю роль. У 2013 році було опубліковано її автобіографію *«Божевілля: Моє життя в сміху»*, з Дженніфер Сандерс, яка озвучувала аудіокнигу. Останнім часом вона з’явилася у фільмах «Абсолютно приголомшливі: Фільм» (2021) та «Смерть на Нілі» (2021), а також озвучила персонажів у таких фільмах, як «Кораліна» та «Співай». У 2022 році вона знялася в серіалі «Майсел», і в 2024 році зіграла головну роль в одноособовому шоу «Дженніфер Сандерс: Наживо» на Едінбурзькому фестивалі Фріндж.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Джордж Формбі

Джордж Формбі, справжнє ім'я Джордж Хой Бут, народився 26 травня 1904 року у Вігані, Ланкашир, і був знаковою постаттю в британському розважальному світі. Він походив з родини, глибоко зануреної в традиції мюзик-холу; його батько, Джордж Формбі старший, також виступав під тим самим ім'ям. На початку життя Формбі працював стайним хлопчиком та жокеєм, починаючи з семи років. Після смерті батька у 1921 році він почав виступати на сцені, спочатку імітуючи усталений репертуар свого батька. Переломним моментом став 1923 рік, коли він придбав гавайську гітару (укулеле) та одружився з Беріл Інгхем; вона згодом стала його менеджером і відіграла ключову роль у переосмисленні його кар’єри. Вплив Берил Інгхем одразу ж став помітним, оскільки вона наполягала на формальному вбранні для виступів Формбі та інтегрувала укулеле до його шоу. Він почав записувати музику в 1926 році, що ще більше розширило його аудиторію. З 1934 року Формбі занурився у світ кіно, швидко здобувши популярність і досягнувши великої слави наприкінці 1930-х та 1940-х років. Кіноісторик Браян МакФарлейн описав його персонажів як втілення «невинних ланкаширських простаків», що знайшло відгук у глядачів. Під час Другої світової війни Формбі присвятив себе розвагам як військових, так і цивільних осіб через ENSA, виступаючи перед приблизно трьома мільйонами військовослужбовців. Після війни він вирушив у турне по країнах Співдружності. Його останній телевізійний виступ відбувся в грудні 1960 року. На жаль, Джордж Формбі помер 6 березня 1961 року у віці 56 років і був похований у Воррінгтоні. Джефрі Річардс вважав, що Формбі втілював Ланкашир, робітничий клас та всю націю в цілому. Він залишив по собі тривалий вплив, впливаючи на пізніших коміків, таких як Чарлі Дрейк і Норман Віздом, а також на музикантів, як-от The Beatles. Товариство Джорджа Формбі, засноване в 1961 році, продовжує відзначати його спадщину, з планованими конвентами на 2026 та 2027 роки, і має великі архіви та розділ під назвою «Звучить як Джордж» на своєму веб-сайті.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Ерос Влахос

Ерос Влахос — англійський актор і комік, народився в Лондоні 13 січня 1995 року. Він має британське (по материнській лінії) та грецьке (по батьківській лінії) походження, що відображає походження його батьків, Террі Деві та Спіроса Влахоса. Магазин Cyberdog на Камденському ринку, заснований у 1994 році, управляється його батьками. Раннє життя Влахоса демонструє схильність до виступів; у нього є молодший брат на ім’я Трон Влахос. Роль Кирилу Ґрея у фільмі *Нянька Макфі та великий вибух* (2010), а також втілення образу Джейка Фарлі у фільмі *Літо в Трансільванії* (2010) принесли йому першу визнання. Вхід Влахоса в комедію розпочався в юному віці. У 2008 році, коли йому було 13 років, він представляв власні комедійні номери на Фестивалі Фріндж Едінбурга. Того ж року він також рецензував різдвяні пантоміми для The Guardian. Його комедійні таланти охопили радіо, де він вів програму на Radio London, та телебачення, з’являючись на CBBC Extra. Демонструючи відданість вихованню молодих коміків, Влахос бере участь у дитячій Комедійної Академії Comedy Club 4 Kids UK. Він зіграв повторювані ролі в телешоу, зокрема, зобразив Ломмі Грінхендса у «Грі престолів» та Ніко Макіавеллі у «Демонах Да Вінчі» (2013-2015), знявшись у 27 епізодах останнього. Він зняв та написав комедійний короткометражний фільм «М'ясний маріонетка», прем'єра якого відбулася на SXSW 2024 року. На SXSW 2024 фільм отримав значну похвалу, здобувши спеціальний приз журі та нагороду за вибір аудиторії. Зараз він залишається неодруженим і бездітним. Влахос шанує свої грецькі корені, регулярно відвідуючи рідне місто батька у Філіатах, Греція.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Кетрін Паркінсон

Кетрін Паркінсон — англійська акторка, народилася 9 березня 1978 року в Кембриджі, Кембриджшир. Вона провела свої formative роки, виростаючи в передмістях Лондона, зокрема в Толворті та Сурбітоні. Її батьки — Джанет Паркінсон, вчителька, та Алан Паркінсон, історик. Вона навчалася в школі для дівчат Тіффін, а згодом продовжила вищу освіту в Коледжі Святої Гільди, Оксфорд, де вивчала класичну філологію. Хоча вона почала навчання в Лондонській академії музики та драматичного мистецтва (LAMDA), вона покинула її до закінчення; саме там вона познайомилася з Крісом О’Даудом, і ненадовго залишила LAMDA, щоб знятися у фільмі The Age of Consent . Кар'єра Паркінсон охоплює як сценічні, так і кінороботи. Вона знімалася в кількох п’єсах, зокрема у виставі «Чайка» в Королівському театрі в 2007 році разом з Крістін Скотт Томас, та у виставі «Cock» у 2009 році. У 2018 році вона була номінована на премію Олів’є за свою роль у виставі «Дом, я твоя люба». Серед її телевізійних ролей – гра Пауліни Ламб у серіалі «Doc Martin» з 2005 по 2009 рік, та головна роль Джен Барбер у популярній науково-фантастичній комедії «The IT Crowd» з 2006 по 2014 рік. Ця роль принесла їй значну визнання, зокрема премію BAFTA за найкращу жіночу комедійну роль у 2014 році. Вона також знімалася в науково-фантастичному серіалі «Humans» з 2015 по 2018 рік та з’являлася у фільмах, таких як «The Boat That Rocked» (2009) і «The Guernsey Literary and Potato Peel Pie Society» (2018), а також у фільмі «The Nan Movie» (2022). Вона також брала участь у програмах на BBC Radio 4. Кар'єра Паркінсон не обходилася без труднощів. У 2005 році вона зазнала жорстокого нападу під час повернення додому з виступу, що призвело до госпіталізації та зламаного носа. Ця подія, яка сталася в неназваному місті за межами Лондона, спричинила почуття класової сором'язливості під час її одужання і продовжує впливати на її занепокоєння щодо безпеки її дочок. Вона розповідала про те, як черпала мудрість з терапії, натхненна серіалом Мікели Коель «Я можу тебе зруйнувати». Станом на 2026 рік їй 48 років, і вона продовжує працювати, зараз граючи головну роль у комедійно-драматичному серіалі Disney Rivals . Її останнім успіхом є друга телевізійна премія BAFTA в категорії «Комедія» у 2026 році за роль у Here We Go , і незважаючи на те, що часто повертається додому пізно одна з театрів, вона залишається відданою своїй професії.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Наталіс Чан

Наталіс Чан, народився 3 грудня 1950 року в Гонконзі, Китай, є багатогранним артистом із родовою спадщиною в Паню, Гуанчжоу. Він широко відомий як телеведучий з Гонконгу і часто використовує прізвисько "Розумний" (阿叻). У 1968 році Чан розпочав свою професійну кар'єру, заснувавши гурт 'The Losers' разом з Аланом Тамом та групою інших учасників, виконуючи роль провідного вокаліста. Однак у 1971 році він покинув гурт, щоб зайнятися бізнесом. Свій дебют у кіно він здійснив у 1982 році з фільмом 'To Hell with the Devil', що ознаменувало початок плідного акторського шляху. Протягом 1980-х та 1990-х років Чан зарекомендував себе як помітна постать в кіно Гонконгу. Фільм «Принц-жаба», знятий за участі Чана, вийшов у 1984 році та посів місце серед десяти найкасовіших фільмів мовою китайського походження того року. За ним післядовали помітні ролі, зокрема «Світлофор» у «Зірки закоханих» (1987), а також участь у «Зірки закоханих 2» та «Божевільні компанії» (1988). Він продовжував здобувати визнання за свої комедійні виступи, особливо зігравши Дуолона у «Королівський бродяга» та Чжу Чжішана у «Закоханий вчений», обидва фільми вийшли у 1992 році. З 1992 по 1996 рік він співпрацював зі Стівеном Чоу над кількома фільмами, зокрема «Кулак гніву 1991 II», «Королівський бродяга», «Король жебраків», «Закоханий вчений» та «Повернення до школи III». У 1994 році Чан також розширив свій музичний випуск, випустивши альбом «Я найкращий». Окрім акторської діяльності, Наталіс Чан демонструє широкий спектр талантів. Він працював коментатором кінних перегонів і також є тренером коней; його коні виграли 54 перегони, а він шість разів досягав тройного трио. На початку нового тисячоліття він інвестував у Star East разом з Еріком Цангом. Фільмографія Чана продовжує розширюватися, включаючи ролі у фільмах 'Супермоделі' (2015), 'Від Лас-Вегаса до Макао II' (2015), 'Моя крута дружина' (2019) та 'Закоханий вчений з майбутнього' (2019). Він також брав на себе продюсерські ролі, наприклад, для фільму 'L - O - V - E ..... LOVE' у 1997 році. Нещодавні появи включають 'Жінки на бігу' (2005), 'Тан Боху обирає Цюсіанг 2: Чотири великі таланти' (2010), 'Я люблю Гонконг 2013' (2013) та 'Магічна сімка' (2023). У 2015 році він був відзначений нагородженням TVB Anniversary Awards за видатну артистичну діяльність. Він продовжує з’являтися на телевізійних гала-концертах, беручи участь у Bilibili Evening Gala 2020 року та TVB Anniversary Gala 2022 року.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Омід Джалілі

Омід Джалілі — британський комік, актор і письменник з іранським корінням. Він народився в Лондоні 30 вересня 1965 року. Його батьки, Ахмад та Парване Джалілі, емігрували з Тегерана до Лондона у 1958 році. Його мати раніше допомагала іранській співачці Гугош, а батько працював зв’язковим офіцером в іранському посольстві та також займався фотографією. Він навчався в школі Голланд-Парк, але мав труднощі з навчанням, зазнавши невдачі на екзаменах рівня A шість разів, перш ніж зрештою вивчати англійську мову та театрознавство в Ульстерському університеті після зміни своїх результатів. Кар’єра Джалілі розпочалася на сцені з його дебютного виступу на Едінбурзькому фестивальному фрінджі 1995 року, де він представив «Сина власника невеликої жирної крамниці з шаурмою». Згодом у 1996 році він співпрацював з Івором Дембіною над виставою «Араб і єврей». Його робота здобула ширше визнання завдяки виступам у різних медіа; він взяв участь у шоу Comic Relief після землетрусу та цунамі в Індійському океані 2004 року, а також з’явився на Top Gear у 2005 році. У 2005 році він досяг значного успіху на Едінбурзькому фестивалі, побивши касові рекорди з понад 16 500 проданих квитків. З 2006 року Джалілі також веде прем’єри фільмів у суботні вечори для Sky Television та гастролював Великою Британією з виставою «No Agenda» з січня по березень 2007 року. Окрім стендапу, таланти Джалілі охоплюють акторську та письменницьку діяльність. У жовтні 2007 року він був запрошеним ведучим програми «Have I Got News for You», а з листопада 2007 по квітень 2009 року зіграв головну роль у шоу BBC1 під назвою «The Omid Djalili Show». До його фільмографії входять ролі у фільмах «Гладіатор», «Мумія» та «Ноттінггілл». Він також озвучує персонажа Юсуфа Аміра в серії Grand Theft Auto, починаючи з 2009 року, і зіграв театральні ролі, такі як Фаґін у вест-ендській постановці «Олівер!» (лютий 2009) та Тев’є у «Степному вовкові» у театрі Chichester Festival Theatre у 2017 році. Нещодавно, у лютому 2022 року, він знімав пілотні епізоди для ток-шоу під назвою «Tonight With Omid». Зараз Джалілі пише статті для The Telegraph та активно використовує свою платформу для підвищення обізнаності про ситуацію в Ірані, документуючи протести та насильство та висловлюючи стурбованість долею іранських громадян під ісламським режимом.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Печера Джессі

Jessie Cave є привітницею з Великобританії, народився 1987. Відомий для Гаррі Поттера і півступінчастого князя, Гаррі Поттера і Смертельних Холодів – Частина 2, Великі очікувань.

Переглянути профіль

Підтверджено Не затверджені

Великобританія

Французька

Dawn Roma Француженець, виконавець з Великої Британії, працює як актриса, стендовий комічний та автор. Вона отримала проміненцію шляхом співтворчості та з'яви в програмі BB ескізів французьких і Saunders, які побігли з 1987 року до 2007 року разом з її довгою другом та комічними Дженніферами Saunders. У серії BBC Murder Most Horrid (1991-1999) та Vicar Dibley (1994-2007). По закінченню своєї кар’єри отримала сім номінацій на премію Британської академії У 2009 році, разом з Саундсом, був відзначений стипендіатом BAFTA.

Переглянути профіль